Куренівська трагедія
О 10-15 ранку 13 березня 1961 року дамба, яка перекривала Бабин Яр, не витримала навантаження і 14-метрова хвиля пульпи зі швидкістю 5 м/с хлинула на Куренівку, зносячи будівлі, людей, транспорт, трупи і залишки трун з довколишніх кладовищ. На площі близько 30 гектарів було знищено все живе. Тіла загиблих витягували впродовж місяця. За офіційними даними, Куренівська трагедія обірвала життя 147 людей, за неофіційними - 1,5-2 тисяч.
У 1950 році виконком Київської міськради ухвалив рішення заповнити Бабин Яр відходами виробництва Петровських цегляних заводів, розташованих поблизу. Непридатні для цегельного виробництва земляні породи змішувалися з водою й у вигляді пульпи по трубах відводилися у відроги Бабиного Яру. Всього за 10 років у такий спосіб було намито понад 4 мільйони кубічних метрів ґрунту на площі близько одного квадратного кілометра.
Намив виконувався на висотах від 40 до 60 метрів над рівнем великого промислового та житлового району Києва — Куренівки — але замість бетонної дамби було споруджено земляну, яка не відповідала нормам безпеки. Пропускна спроможність протиповеневого стоку становила лише 0,5 м3 за секунду, що було недостатньо для виключення можливості аварії.
Ще 11-12 березня 1961 року через дамбу переливалися струмочки води, що ставали дедалі сильнішими, однак заходів для термінового зміцнення дамби чи евакуації людей з небезпечної зони вжито не було. О 6-45 ранку 13 березня 1961 року дамба почала руйнуватися, а через 3,5 години її прорвало. Брудна вода і близько 700 тисяч кубометрів мокрого грунту сповзли по яру вниз і покотилися до вулиці Фрунзе. О 9-30 пульпа дісталася Куренівки. Потік перевертав і відносив автомобілі, автобуси, трамваї, валив стовпи електричних мереж, рвав дроти. Пульпою було практично повністю знищено трамвайне депо ім. Красіна, кілька десятків його працівників загинули. Куренівська катастрофа знищила 22 приватні одноповерхові будинки, 5 двоповерхових, 12 одноповерхових будинків державного фонду, два гуртожитки, частину стадіону «Спартак» і покрити 25 гектарів площі триметровим шаром твердіючої пульпи.
Влада довгий час приховувала і применшувала масштаби та наслідки аварії. Інформація про куренівські події піддавалася жорсткій цензурі, у місті був відключений міжміський телефонний зв'язок, багатьох загиблих ховали на різних кладовищах у Києві та за його межами, вказуючи у документах та в написах на могилах різні дати та причини смерті. Частина тіл так і залишилася не знайденою у товщі затверділої пульпи.
У режимі секретності прокуратурою УРСР було порушено кримінальну справу, проведено слідство. Закритий суд засудив шістьох посадових осіб до тюремного ув'язнення. Згідно з висновком експертної комісії, причиною аварії названі «помилки в проекті гідровідвалів і дамби». Після катастрофи у Бабиному Яру було збудовано нову капітальну дамбу висотою 25 метрів, прокладено водогін, здатний забезпечувати надійну експлуатацію навіть за умов великої повені та тотальних злив. Згодом через заповнену частину яру було прокладено дорогу з Сирця на Куренівку (частина нинішньої вул. Олени Теліги), облаштовано парк.
1938 - Російська мова введена як обов'язковий предмет для вивчення у всіх школах СРСР
1938 - Після того як напередодні німецькі війська увійшли в Австрію, німецький канцлер Адольф Гітлер видав декрет, яким проголосив аншлюс (приєнання) Австрії до Німеччини. У країні було зформовано новий уряд на чолі з лідером астрійських нацистів Артуром Зейс-Інквартом. Проведений 10 квітня плебісцит однозначно підтвердив приєднання Австрії до Німеччини. В результаті Австрія втратила суверенітет і економічну самостійність - рейху було передано золотий запас Державного банку і ряд підприємств; населення рейху зросло на 7 мільйонів чоловік, а Німеччина вийшла безпосередньо до кордонів Італії та Угорщини. Лише в 1945 році, по закінченні Другої Світової війни, аншлюс був денонсований і незалежність Австрії було відновлено.
1940 - Радянські війська займають Виборг. Завершення Радянсько-фінської війни (1939-1940)
1944 - Звільнення Херсона від німецької окупації, був звільнений військами 49 гвардійської стрілецької дивізії під командуванням полковника В. Ф. Маргелова і 295 стрілецької дивізії під командуванням полковника В. П. Дорофєєва
1970 - Глава КДБ Ю. Андропов віддав наказ знищити останки Гітлера і Гёббельса, таємно поховані у військовому містечку Магдебурга
Народився:
1888 -Антон Семенович Макаренко, український педагог-новатор, письменник ("Педагогічна поема", "Книга для батьків").
Джерело:http://www.jnsm.com.ua/
Немає коментарів:
Дописати коментар