День в історії: 3 лютого народилися:

• Володимир Іванович Самійленко (1864-1925), український поет. Писав переважно ліричні і сатиричні вірші. У 1906 році вийшла його поетична збірка «Україні» з передмовою Івана Франка. Вірш «Вечірня пісня», покладений на музику Кирилом Стеценком, став народною піснею. Перекладав твори російської і зарубіжної класики (Гомер, Данте, П. Бомарше).

Олександр Генріхович Гольдман (1884-1971), видатний український фізик, академік АН УРСР. Організатор і керівник Київської науково-дослідницької кафедри фізики (1923), засновник і перший директор Інституту фізики АН УРСР (1929–1938), головний редактор першого в Україні фізичного журналу «Фізичні записки». Вперше в Україні розпочав дослідження з фізики напівпровідників. У 1938 році був безпідставно заарештований органами НКВС і виключений з членів Академії. Вченого звинувачували в «тероризмі» і «українському буржуазному націоналізмі». Згадали йому і навчання та стажування у Лейпцизькому університеті. Допитували у присутності наркома Внутрішніх справ УРСР із застосуванням тортур. Проте, Олександр Голдьдман тримався мужньо, своєї вини не визнавав і не підписав жодного наклепницького паперу на своїх колег, як того вимагали слідчі. П’ятирічне заслання відбував у Казахстані. Відірваний від великих наукових осередків, де б він міг застосовувати свої знання, досвід та провадити досліди, академік змушений був викладати фізику в середніх школах та латинську мову в медичному училищі. Після закінчення терміну заслання протягом 15 років не мав права повертатися в Україну. Жив у Вологді, Ростові, працював у місцевих вузах. В 1956 році був реабілітований і поновлений у членах НАН УРСР (чимало зусиль доклав до цього академік Сергій Іванович Вавилов). У 1959 році 76-річний вчений повернувся до Києва.

•    Гео (справж. – Григорій Опанасович) Коляда (1904-1941), український поет-модерніст. У 1921–1923 рр. завідував першою дитячою комуною ім. Г.І. Петровського та дитячим містечком ім. ВУЦВК у Харкові. У 1925-1941 рр. працював у Раднаркомі СРСР, московських вишах. На початку Великої Вітчизняної війни пішов у народне ополчення, пропав безвісти. Друкувався в радянській періодиці, був членом Спілки селянських письменників «Плуг» та Спілки пролетарських письменників «Гарт», пізніше прийшов до футуризму, брав участь у московському об’єднанні українських письменників «Село і місто» («СіМ»). Автор збірок поем «Прекрасний день», «Штурм і натиск», збірок віршів, віршованого роману «Арсенал сил».

•    Віктор Петрович Борищенко (1914-1996), український співак (тенор), режисер, народний артист УРСР. У 1962–1989 рр. – режисер Київського театру опери та балету. Перший виконавець партії Гриця («Щорс» Лятошинського), Марка («Наймичка» Вериківського), Богуна («Богдан Хмельницький» Данькевича), Микешина («Зоря над Дніпром» Мейтуса). Автор спогадів про Івана Паторжинського, Михайла Донця та інших митців української сцени.