Більше читайте тут: http://tsn.ua/den-v-istorii-d/tsei-den-v-istoriyi-17-lyutogo.html
17-19 лютого 1943 року Гітлер відвідав Запоріжжя
Метою поїздки, як і в перший раз, було проведення наради з фельдмаршалом Манштейном, який щойно під тиском радянського наступу мусив перенести свою штаб-квартиру зі Сталіно (Донецьк) до Запоріжжя. Необхідність наради була викликана загрозою прориву Червоної армії до Дніпра з перспективою оточення значних німецьких сил між Дніпром, Міусом та Азовським узбережжям.
Рішення про нараду Гітлер, за свідченням його пілота Баура, прийняв імпульсивно, наказавши вилітати о третій годині ночі. Політ здійснювали три літака "Конкорд". Гітлер та його штаб розмістилися в будинку штаб-квартири групи армій "Південь".
Еріх Манштейн зазначає у своїх мемуарах, що через скрутну ситуацію на фронті командування відчувало певні труднощі з виділенням віськових підрозділів, які мали б забезпечити належний рівень безпеки проведення заходу.
Манштейна непокоїла також неможливість, навіть попри всі ужиті заходи секретності, тримати факт перебування Гітлера в таємниці – при переміщенні в межах міста Гітлера впізнавали німецькі військовослужбовці, особливо члени партії, й бурхливо його вітали.
Свідки подій підкреслюють вкрай напружену атмосферу військових нарад 17-19 лютого. Напруга була наслідком розбіжностей у поглядах на шляхи подолання кризи на фронті групи армій "Південь".
Тільки на третій день Манштейну вдалося переконати Гітлера відмовитися від тактики фронтальної оборони й дозволити командуванню групи армій "Південь" перейти до маневрених операцій й перегрупування сил, пов’язаних з тактичним відступом зі Східного Донбасу заради підготовки масованого контрудару.
Власне, Манштейну йшлося про припинення постійного втручання Гітлера в оперативне командування силами його групи армій. Зрештою, полководцеві це вдалося, що мало наслідком успішні контрудари вермахту у Донбасі та в районі Харкова.
Під час другого перебування Гітлера в Запоріжжі сталася подія, яка могла б мати кардинальні наслідки для перебігу Другої світової війни. Йдеться про довірчу розмову генерал-майора Дітріха фон Холтіца з фельдмаршалом Манштейном, під час якої генерал запропонував Манштейну приєднатися до заколоту вищих командирів вермахту проти Гітлера.
На відверту пропозицію взяти діяльну участь у відстороненні Гітлера від влади з метою укладення миру з західними союзниками, Манштейн, за свідченнями генерала, відповів рішучою відмовою. І хто знає, як склався б подальший хід історії, якби відповідь фельдмаршала була б інакшою.
Тим часом ситуація на фронті групи армій "Південь" під час перебування Гітлера в Запоріжжі ставала дедалі небезпечнішою для німців. 19 лютого в районі запорізького аеродрому раптом з’явилися передові радянські танкові колони й Гітлеру довелося терміново залишити місто.
За свідченнями особистого пілота Гітлера Ганса Баура, літак фюрера піднявся у повітря саме в той момент, коли до аеродрому підійшли приблизно 20 радянських танків, що прорвалися з дніпропетровського напрямку. Якби радянські танки не зупинилися (вірогідно, через браком пального) й не зайняли оборону, Гітлер не зміг би скористатися своїм літаком для перельоту до своєї штаб-квартири під Вінницею.
Так, на одному зі знімків зафіксовано будівлю, в якій містилася штаб-квартира фельдмаршала Манштейна, де, як свідчать мемуаристи, зупинявся фюрер і під час свого перебування у
Запоріжжі 17-19 лютого 1943 року.
Метою поїздки, як і в перший раз, було проведення наради з фельдмаршалом Манштейном, який щойно під тиском радянського наступу мусив перенести свою штаб-квартиру зі Сталіно (Донецьк) до Запоріжжя. Необхідність наради була викликана загрозою прориву Червоної армії до Дніпра з перспективою оточення значних німецьких сил між Дніпром, Міусом та Азовським узбережжям.
Рішення про нараду Гітлер, за свідченням його пілота Баура, прийняв імпульсивно, наказавши вилітати о третій годині ночі. Політ здійснювали три літака "Конкорд". Гітлер та його штаб розмістилися в будинку штаб-квартири групи армій "Південь".
Еріх Манштейн зазначає у своїх мемуарах, що через скрутну ситуацію на фронті командування відчувало певні труднощі з виділенням віськових підрозділів, які мали б забезпечити належний рівень безпеки проведення заходу.
Манштейна непокоїла також неможливість, навіть попри всі ужиті заходи секретності, тримати факт перебування Гітлера в таємниці – при переміщенні в межах міста Гітлера впізнавали німецькі військовослужбовці, особливо члени партії, й бурхливо його вітали.
Свідки подій підкреслюють вкрай напружену атмосферу військових нарад 17-19 лютого. Напруга була наслідком розбіжностей у поглядах на шляхи подолання кризи на фронті групи армій "Південь".
Тільки на третій день Манштейну вдалося переконати Гітлера відмовитися від тактики фронтальної оборони й дозволити командуванню групи армій "Південь" перейти до маневрених операцій й перегрупування сил, пов’язаних з тактичним відступом зі Східного Донбасу заради підготовки масованого контрудару.
Власне, Манштейну йшлося про припинення постійного втручання Гітлера в оперативне командування силами його групи армій. Зрештою, полководцеві це вдалося, що мало наслідком успішні контрудари вермахту у Донбасі та в районі Харкова.
Під час другого перебування Гітлера в Запоріжжі сталася подія, яка могла б мати кардинальні наслідки для перебігу Другої світової війни. Йдеться про довірчу розмову генерал-майора Дітріха фон Холтіца з фельдмаршалом Манштейном, під час якої генерал запропонував Манштейну приєднатися до заколоту вищих командирів вермахту проти Гітлера.
На відверту пропозицію взяти діяльну участь у відстороненні Гітлера від влади з метою укладення миру з західними союзниками, Манштейн, за свідченнями генерала, відповів рішучою відмовою. І хто знає, як склався б подальший хід історії, якби відповідь фельдмаршала була б інакшою.
Тим часом ситуація на фронті групи армій "Південь" під час перебування Гітлера в Запоріжжі ставала дедалі небезпечнішою для німців. 19 лютого в районі запорізького аеродрому раптом з’явилися передові радянські танкові колони й Гітлеру довелося терміново залишити місто.
За свідченнями особистого пілота Гітлера Ганса Баура, літак фюрера піднявся у повітря саме в той момент, коли до аеродрому підійшли приблизно 20 радянських танків, що прорвалися з дніпропетровського напрямку. Якби радянські танки не зупинилися (вірогідно, через браком пального) й не зайняли оборону, Гітлер не зміг би скористатися своїм літаком для перельоту до своєї штаб-квартири під Вінницею.
Так, на одному зі знімків зафіксовано будівлю, в якій містилася штаб-квартира фельдмаршала Манштейна, де, як свідчать мемуаристи, зупинявся фюрер і під час свого перебування у
Запоріжжі 17-19 лютого 1943 року.
Другий корпус Запорізького національного технічного університету, другий і третій поверхи – резиденція Гітлера та його штабу 17-19 лютого 1943 року.
Джерело: Bayerische Staatsbibliothek
Йдеться про теперішній другий корпус Запорізького національного технічного університету. Гітлер в момент виходу з будівлі за адресою вул. Гоголя, 64 в Запоріжжі.
1944 - війська 2-го Українського фронту під керуванням генерала Конєва після безперервних 14-денних боїв завершили операцію зі знищення десяти дивізій і однієї бригади німців, оточених у районі Корсуня-Шевченківського.
В ході цієї операції німці залишили на полі бою убитими 52 тисячі чоловік. Здалися в полон 11 тисяч німецьких солдатів і офіцерів
1947 - сигнал радіостанції "Голос Америки" досяг і радянського слухача (завідував російської службою радіостанції знаменитий "неповерненець" Олександр Бармін).
1955 - Одеська кінофабрика перетворена в Одеську кіностудію художніх фільмів
Немає коментарів:
Дописати коментар